Грогорiй Сковорода. 25 пeснь отходная

Шлях ти вибираєш новий?
Їдь веселий і здоровий,
Хай тебе вітри гойдають,
В спину лише не штурхають;
І щаслива путь всюди, завжди будь!

Стійкість в мандрах придасть сили;
Спіть кургани і могили,
А слухняні, вірні коні,
Вам дороги, як долоні,
І щасливий хід – як гладенький лід!

Хмари з шляху, геть невірні!
Не мочіть дощі надмірні!
Спека хай не має рогу,**
Місяць вказує дорогу;
І щаслива путь серед ночі будь!

Той твої направить ноги,
Хто створив землю, дороги,
Він у небесах літає
І твій шлях благословляє.
Хто у щасті вийде, той у добрі прийде.

Радуйся, земле щаслива!
Зустрінь мужа добротлива.
Заздрість хай не виступає!
Благодать*** того пізнає.
На щастя вінець, на добро кінець.



* Назву дав Г. Сковорода. Поезія написана у 1758 році на від’їзд із Переяслава до Білгорода приятеля Григорія Савича – Гервасія Якубовича.
** не має рогу(бібл.) – ріг(бібл.) – сила. Не має рогу – не має сили. (вжито автором перекладу А.Драбрезіром)
***благодать (бібл.) – божа ласка з його дарами. (вжито автором перекладу А.Драбрезіром).