Григорiй Сковорода. Поживи на небесах,

Поживи на небесах, де Версаль-едем* в лісах,
Золото вдягни на днину,
Царську шапку соболину;
Коли ти сумний, значить, бідний і лихий.

Проживи хоч 300 літ, проживи хоч цілий світ,
То невже лише потіха,
Коли серце тужить стиха?
Коли ти сумний, значить, мертвий і лихий.

Підкори усіх мечем, стань над усіма царем,
То невже лише потіха,
Як душа страждає стиха?
Коли ти сумний, значить, підлий і лихий.

Що із того буде, як на місяці є люди.
Кинь Копернікові кулі.**
Розберись в сердечнім мулі!
Смуток без потреби, якщо віра в тебе!

Бог є перший астроном, він найкращий економ,
Зрозумій його натуру
Зайвого не створить здуру.
Все потрібне тобі, знайдеш тільки у собі.

Роздивись своє життя: знайдеш друга до пуття,
Знайдеш там ти другу волю,
Знайдеш іншу, кращу долю:
У тюрмі душі є світ, у багнюці квітне цвіт.

Правду Августин*** співа: нема пекла й небува,
Воля – пекло це прокляте,
Воля наша – звідти взята.
З пеклом ти минеш двобою, загнуздавши волю.

Воля! Ненаситний ад!**** Ти для нього харч і яд.
Чатує він і вдень і в ніч,
Підряд ковта безжальна піч;
Якщо душа померкла, не буде більше пекла.

Боже! О первинне слово! Смуток геть, коли є мова,
У радощах щасливий край,
Вона одна солодкий рай!
Зможеш волю злу тримати, будеш голос мати!

Дар великий сила слів; славимо царя царів
Всесвіт співами натхненний,
Цим законом сотворений,
Що потрібне не важке, непотрібне нелегке.


* Версаль-едем – «… французького царя едем, тобто рай, чи солодкий сад, повний невимовних світських утіх!»(примітка Г. Сковороди). Мова йде про Версальський палац і парк при ньому, спорудження яких розпочалося за Людовіка XIV, - одне як вважають з найпрекрасніших місць на землі.
** Копернікові кулі – в оригіналі «сфери». Сковорода визнавав геліоцентричну систему Коперника і загалом дотримувався найновіших на той час наукових поглядів на природу і суспільство. До вжитого образу Сковорода дав для читачів свого часу таке пояснення: «Коперник – найновіший астроном. Нині його систему, тобто план, чи типик, небесного світу прийнято скрізь. Народився над Віслою в польському місті Торуні. Систему свою видав 1543 року. Сфера – слово еллінське, на слов’янській мові – коло, клуб, м’яч, глобус, гиря, куля, коло місяця, коло сонця.»
*** Августин, Аврелій (345 – 430 рр.) – старохристиянський богослов і філософ-містик.
**** Ад – тобто пекло. Тут вжито, як поетичний образ у переносному значенні. Для читачів свого часу Сковорода дав таке пояснення: «Ад – слово еллінське, означає таємницю, місце підземне, що позбавлене світла, веселощів і найдорожчого золота – свободи. Пекельний в’язень – се свічадо полонян болісної власної волі, а ся люта фурія безперервно і вічно катує їх.»