Тобі відкрилася на повну,
Все що зуміла віддала.
Хворіла тобою до болі у скронях,
Так і не отримавши тепла.
Те що люблю тебе без тями,
Так і не змогла розповісти.
Тепер вже навіть і руками,
Мені тебе не втримати.
Невдовзі ти мене покинеш,
Поїдеш геть, без повертя.
І думаю, ти навіть не згадаеш,
Ні мене, ні моє їм'я.
З мого життя піти, ти взмозі,
А от у пам'яті залишишся навік.
І в серці, і на життєвій дорозі,
Від тебе залишиться болісний слід.
Скiнчилося, так не почавшись...
© Copyright: Анастасия Дячук, 2010
Свидетельство о публикации №110050500392
Свидетельство о публикации №110050500392
Рецензии