«Учитель, перед іменем твоїм
Дозволь смиренно прихилить коліна...»
Подякувать тобі передусім
За те, що виховав в мені людину.
Що не стояв ти осторонь тоді,
Коли життя мене зломить хотіло,
Що допоміг порадою в біді
І шо навчив дивитись вгору сміло.
За те, шо з учнів ти сім'ю зробив,
Велику й дружну, щиру, як ніколи,
Жагу до знань із малечку привив,
Коли ще вперше ми прийшли до школи.
Твій подвиг не забудемо повік.
Ти нам віддав свій досвід, свою силу.
Як проти ночі не стулив повік... –
Ти вистояв, хоч як життя не било!
Учитель, перед iменем твоiм...
© Copyright: Медведев Сергей Михайлович, 2010
Свидетельство о публикации №110050408276
Свидетельство о публикации №110050408276
Рецензии