За водою роки, у море сумне,
І сліпому, дурному мені.
Лиш сьогодні наснилось у сні,
Що вона не кохала ніколи мене…
Випадковим зустрічним я був,
Лиш зустрічним я був на шляху.
Жар той вітер, мов юність, задув,
З твоїх уст вирвав фразу суху.
Те кохання – з душі через вінця стіка,
Мов отрута із іншими миті мені,
Думка, пісня – самотня, палка
Пролунали сьогодні у сні…
Олександр Блок. За водою роки, у море сумне,
© Copyright: Анатолий Драбрезир, 2010
Свидетельство о публикации №110050403625
Свидетельство о публикации №110050403625
Рецензии
