Живе в кімнаті красива,
Повільна і чорна змія.
Як і я, невимовно лінива
І холодна, точно, як і я.
Я казки складаю проти ночі -
Килим зачервленого вогню.
А її мов два смарагди очі
Спопеляють байдуже на пню.
Чують в ніч і стогони, і скарги,
Лиш ікони мертві і німі.
Пожаліти б іншого від спраги,
Та зміїні очі у мені.
Тільки ранком знову я покірна,
Спалена, мов свічка ся тонка.
Стрічку чорну, наче ніч невірна
До судоми затиска рука.
Анна Ахматова. Живе в кiмнатi красива,
© Copyright: Анатолий Драбрезир, 2010
Свидетельство о публикации №110050403578
Свидетельство о публикации №110050403578
Рецензии
