Поет в Семиріччі.
Як далеко від кав’ярень, винниць
Ти оселився. Тривожишся ти.
Поряд з тобой – доходяга звіринець
Облізлі тигри мурчать, мов коти.
Не вистачає радощів зілля,
Щоб світ веселивсь під сейсмічний гул.
Чи то голова тріщить із похмілля,
А чи в печі тріщить саксаул.
Через дували, через байраки
Шляхів не було і не віднайти…
Падають яблука, виють собаки.
Час за спиртним із гвинтівкою йти.
Сергiй Марков. Поет в Семирiччi
© Copyright: Анатолий Драбрезир, 2010
Свидетельство о публикации №110050304071
Свидетельство о публикации №110050304071
Рецензии
