цикл "Світлом Темперований Клавір"
міні міни 43
...я римую до «сонця» - «серце»,
бо зимую з дощем тропічнім
і ,
здається, так буде вічно,
а,
можливо, то все здається -
злива стихне,
громів відлуння
відгуркоче,
бо час відносний:
сивий лунь я
ніяк не звикну,
(ще не хочу?!)
але вже осінь.
...і гримую
під «сонце» серце -
акт прощальний
у цій виставі:
грима рима,
а серце б’ється,
такт останній…
О, небо, Аvе…
А v е
© Copyright: Василь Роман 2, 2010
Свидетельство о публикации №110050202868
Свидетельство о публикации №110050202868
Рецензии
Який гарний наспівний вірш! Дуже ціную музику слова! Але смуток... Така мініатюра adagio...
Лариса Даренская 08.05.2010 21:44 • Заявить о нарушении
Лариса Даренская 08.05.2010 21:44 • Заявить о нарушении
Вдячний, пані Ларисо, за щирі слова! Погодьтесь - без смутку не відчувається ціна радости!
Василь Роман 2 13.05.2010 19:08 Заявить о нарушении
Василь Роман 2 13.05.2010 19:08 Заявить о нарушении