Екатерина Шутая мой перевод Город

Мiсто                Город
Екатерина Шутая                Александр Воскобойник
Моє кохання, місто старочоле,                Моя любовь, мой староликий город
Як мудрий жрець, читаєш мої сни.           Читаешь сны мои как мудрый жрец.
Я вірю у твій голос через дзвони.            Я верю в колокольный голос твой, он молод.
Ніколи не обманюють вони.                Не врут колокола твои, мудрец.

Я вірю в сонце й небо над тобою.           И в небо с солнышком я верю над тобою
Я знаю, ти не втратиш свою суть.            И знаю не утратишь свою суть.
Птахи дніпровські в схилах над водою     Её птицы Днепра, что в склонах над водою
Її на довгі роки збережуть.                На долгие лета уберегут.

Лобові ти моєї знаєш кроки,                Шаги любви моей ты знаешь как ресницу
І посмішку, і погляд в нікуди.                Мою улыбку, взор мой в никуда.
Дивитися на воду синьооку                Смотреть на синеглазую водицу
Вона не раз приходила сюди.                Она не раз была со мной тогда.

Я буду її кликати як зможу,                Её я буду звать как лишь возможно
А ти її на зустріч запроси.                А ты  на встречу просто пригласи.
Вона така..на долю мою схожа,               Она такая.... на судьбу мою похожа
Неначе взимку – квітка із весни.               Как-будто средь зимы – давай цвести.            

Я прошу, пригорни її до себе,                Тебя прошу, приобними её потише
Від листопаду й вітру захисти.                От листопада, ветра защити,
Історій так багато є у тебе,                Историй много у тебя, ты слышишь?
А в нас із нею, Києве, – лиш ти.               А вот у нас с ней, Киев, – только ты.
               
                17.10.2009.