пiсня про Украiну

(за мотивами "Высокосный год" і театру ДГУ)
є  у  неї  мрія  дівоча  –
стати  панною,  а  не  прачкою
і  вона  в  світове  товариство  хоче
увійти  хоч  пішки,  хоч  рачки
в  неї  щире  і  добре  серце
і  не  гаснуть  дівочі  чари
від  наявності  оселедця
і  від  вилиску  шароварів
довела  свою  самостійність -
цибанула,  як  дівка  з  возу
має  душу,  що  мчить  у  вічність
має  ум,  що  заходить  за  розум
а  від  вічного  сонця  і  сала
у  ній  зріє  незрима  сила
хоч  багато  вона  куштувала
та  ще  більше  вона  надкусила

а  ми  були  б  у  Європі  досі
та  нам  кажуть,  вам  ще  не  час
бо  це  досвід,  панове,  не  той  це  ще  досвід
і  всі  поки  що  входять  в  нас

а  від  цезарів  до  цезаренків
лиш  на  перший  погляд,  роки
то  й  запущена  побрехенька
про  цнотливість  його  руки
знову  вибори  в  нашому  домі
і  хворіє,  хворіє  вона
в  виборчкомі  лежить,  як  в  комі
до  кредитів  підключена
і  не  чешеться  наша  Ненька
хоч  по  тілу  її  скачуть  блоки
блок  лівенький  є,  блок  правенький
«За  минуле»,  «За  гроші»,  «За  щоки»

а  ми  могли  б  служити  в  Моссаді
як  майор  там  один  служив
він  міняв  під  диваном  касетки  в  засаді
а  диванчик  своє  ж  не  віджив

це  ми  клянчимо  гордо  кредити
це  у  нас  грошовитий  закон
це  у  нас  помазанця  діти
програють  в  казино  мільйон
а  вона  все  ще  вірить  в  майбутнє
і  хоч  тисне  на  серці  щем
по  кварталах  сміється  на  кутні
а  сміється,  значить  живем

може  й  будемо  жити,  як  люди,
так,  як  Віктор,  Рінат,  Петро
ну  а  поки  приймемо  четвертинку  на  груди
та  й  подрімаєм  в  метро