Зайчик десь знайшов морквинку
Та поніс собі в хатинку.
Тільки впав, стегно забив
І морквинку загубив.
І тепер сидить і плаче:
Що ж такий я необачний?
Вся сім'я сидить на ганку
І чекає до сніданку
Чи то моркву, чи капусту.
А у мене, бачиш, пусто...
І його журби луна
Полетіла в ліс сумна.
Раптом чує зайчик пісню:
То гуляють дітки в лісі.
З допомогою прийшли
І морквиночку знайшли.
І тепер уся родина
Буде їсти цю морквину.
Зайчик i морквинка
© Copyright: Алексей Смирновъ, 2010
Свидетельство о публикации №110042504290
Свидетельство о публикации №110042504290
Рецензии