Первый рассвет. укр. язык

ПЕРШИЙ СВІТАНОК.

Місяць у небі,мов човен у тихому морі-
Весняні річки розкидали  свої крила,
Дівчина й хлопець в поводді пливуть голі,
Почуваються вперше, в єднанні щасливими.

Посмішка ночі коханим така солодка:
Біль та смуток вже потім прийдуть,
Лежать їхні тіла та одежа мокра,-
Тут з ними  поряд: любов та кривда.

На весняні квіти, падає крапля червона,-
Милування тілами ,це лише одежа кохання,
Їх благословили перші промені і вода прозора-
В дорогу тернисту,від першого світання.

Юнак її не кине,та і дівчину не зваблять,-
Їм побажають щастя "сільські корреспонденти",
Спокуса та зрада поряд з хатою ходять-
Сімейне щастя й дітки їхні "дівіденти."

Перший світанок,не завжди вдається,
Двое в заплаві щастям першим вмиваються,
Сонечко раннє,не завжди без хмар просинається,-
Але:ВІРА,НАДІЯ,ЛЮБОВ,- всім посміхається.



    


Рецензии
Петр!
Какое замечательное жизнерадостное стихотворение - нежное, ласковое,наполненное чувством любви и оптимизма!
С теплом,

Николай Стах   25.04.2010 00:17     Заявить о нарушении
Спасибо,дружище Николай!
Оно мне самому нравится.
Счастья и удачи,дорогой!
Пётр Лавренчук.

Пётр Лавренчук   25.04.2010 00:30   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.