Вщухла негода, розповзлися хмаринки,
Котяться бісером з листя краплинки.
Срібними нитками, як у вірші рядки,
Заграли на сонці, бентежні струмки.
І стрімко побігли, тільки-но доганяй,
На свято води, у свій водограй.
Усміхнене сонце променем грає,
Зазирає у віконце, на двір закликає.
Горобці, як то кажуть, наче сказились,
Цілою зграєю у калюжі вмостились,
Тай влаштували веселі змагання
На краще у зграї весіннє пірнання.
Усе стрепенулося й зашелестіло,
Неначе з просоння загомоніло,
Дощиком вмила природа обличчя,
Причепурилась - Красуня довічно!
Красуня природа
© Copyright: Пилипенко Сергей, 2010
Свидетельство о публикации №110042205555
Свидетельство о публикации №110042205555
Рецензии