Захід сонця колії трамвайні освятив
Окрасивши в рожевий наші мрії
Своє життя я тій єдиній присвятив
Щоб зігріти всі наші надії
Останні промені торкаються обличчя
Немов я вартовий пройдешніх днів
Летять життя, літа, сторіччя
А все не так як я хотів
Десь твої очі серед мас
Вже не шукають погляд мій
Серед сотень чужих гримас
Тебе чекає «твій Андрій»
І сонце в нас давно зайшло
І першим променем когось зігріло
Невже із ним і в нас усе пройшло
Бо знов у грудях заболіло
Прийнявши душ у когось в каві
Подарувавши їм чудовий ранок
Помчав промінчик дарувати дотикі ласкаві
Для тих у кого знов в душі світанок
8-12.04.2010 13:20
Захiд
© Copyright: Андрей Чорний, 2010
Свидетельство о публикации №110042103466
Свидетельство о публикации №110042103466
Рецензии