Так далеко ті вуста неціловані
І від того солодші в сто раз
Вірні очі, немов намальовані
Нехай не мокріють від образ
І з багряним дотиком, руки
Цілу вічність не торкались до мене
Ці стрічки диктує розлука
Вона склалась як карточки Домана
День сьогодні теплий і сонячний
Але моє світило це ти
Без твого проміння темно і боляче
Благаю не гасни, світи
Зберу в голові найкращі думки
Трошки їх покручу, поміняю
Вона, як надії острівки
Це – знай, я тебе кохаю!
0:03 22.09.2009
Далеко
© Copyright: Андрей Чорний, 2010
Свидетельство о публикации №110042103375
Свидетельство о публикации №110042103375
Рецензии