Злива
Я від неї не зміг заховатись
Ти знову мої очі знайшла
Хоч я й не збирався ховатись
Після зливи сонце в вікно
Промінням душу зігріє
І як би не гріло воно
Вона про твоє тепло лише мріє
Скоро птахи у ключ зіб'ються
Холодна земля їм скаже - лети
В яку ж я дорогу без тебе зберуся
Бо "Я", насправді це "ТИ"
15:01 20.09.2006
Свидетельство о публикации №110042103327