Чи рiк, чи вiк...

                Чи рік, чи вік – усе минає миттю,
                Переливає чисте – не пусте,
                Пошле хвилини рятівною ниттю
                І мимоволі снігом замете.
                Не сторожи пестливу холоднечу –
                Дороги і сліди – не пробний рейс,
                Не відокремлюй сумніви  - то втеча,
                А втечу не вмістиш в дорожній кейс.
                І тішить, і засмучує хвилина…
                Біжать, біжать дороги і сліди
                Туди , де чорнобривці поруділі,
                Де верби нахилились до води,
                Де небо і ріка злилися в обрій,
                Де світ не перекраює доріг,
                Де серце знає , знає: «Завжди добре,
                Коли чекає батьківський поріг».
               


Рецензии
Бесподобное стихотворение! Только с возрастом понимаем, как это важно, чтобы в родительском доме нас было кому дожидаться.
С Троицей Вас!
С уважением, Галина.

Шедевра   23.05.2010 21:47     Заявить о нарушении
Галина, спасибо! И Вас с Троицей!Добра Вам и творческого вдохновения!
Искренне,

Надежда Кошель   23.05.2010 22:15   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.