А що, як блискавиця повз тебе пролетить?
Чи промовчиш, чи, може, посміхнешся?
Чому мені знайомою здається
Ця особлива, ця найперша мить?
В яких життях тебе я зустрічала?
В яких містах губилися в юрбі?
Чому тоді я погляд не спиняла
На дивному, яскравому – тобі?
Чому лягли між нами кілометри –
Між душами, що прагнуть у політ?
І час чому як таємниця Петри –
Суворий та задуманий стоїть?
На ці „чому” я відповідь не знаю,
Але пишу тобі я ці листи,
І знову я, здивована, зітхаю,
Бо всюди ти, навколо тільки ти.
Реiнкарнацiя
© Copyright: Марина Чиянова, 2010
Свидетельство о публикации №110042007186
Свидетельство о публикации №110042007186
Рецензии
