Не спрашиваю...

Маргарита Метелецкая,
http://www.stihi.ru/avtor/rita1946.

Я не питатиму...

Я не питатиму, звідкіль
Оця прощальна заметіль
Гірких, засушених, безладних
Листків кленових , виноградних...

Я не питатиму : чому ?
Свій келих спрагло підніму
За установлення взаємин -
За осінь у житті моєму...

Я не питатиму : де сенс ?
Хай випаде на щастя пенс -
І в листопаді я постою
Не сивою. а золотою...

Я не питатиму, де ти,
Ні у дощів, ні у сльоти -
Напевно, коник заблудився ?
Напевно, просто не судився ?

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Перевод.

       Не спрашиваю...

Не спрашиваю я, куда
Несёт осенняя беда,
Сметает листья безотрадно
С кленовых веток, виноградных.

Не спрашиваю, почему
Иду легко в обьятья мук,
В слова любовных вознесений,      
Где в осени живу весенней.

Не спрашиваю, где же шанс…       
Монетки брошенной аванс               
Прокрутит  юрко реверс – аверс         
На золоте блестящих каверз.

Не спрашиваю, где же ты.
За гжелью синей немоты
Твой коник, верно, заблудился.
А может ты и не родился?

2010.