пiсенька
колючі вилиці, холодні вулиці
все перемелеться, все переміситься
і до щоки твоєї хтось притулиться
нашепче стишено сльозинку-вісницю,
що запізнилася весна-облудниця,
і залишилися застуді-місяцю -
колючі вилиці, холодні вулиці
у цього лютого заброди-місяця
ми - напророчені, навік приречені
у срібних сутінках так легко мріється
і тиша-звідниця огорне плечі нам
і по-дитячому в майбутнє віриться,
а по-дорослому - усе забудеться
і залишаються заброді-місяцю
колючі вилиці, холодні вулиці
і хай не нами писано лібрето
світання на фарбованій стіні
блукатимуть по київському гетто
мої сумні застуджені пісні
Свидетельство о публикации №110042004153