Хохлам. Положила мене мати...

Положила мене мати
На край печі спати,
А сама пішла втопилась,
Щоб горя не знати.
   А я - мельк униз до долу,
   І тепер не ходжу в школу.
   Кажуть: "Нічого ходити,
   Раз голівоньку забито!"
Та, як мавсь малим горлати,
Научився я співати.
І, хоч в мене мозги хворі,
Є найкращім я у хорі.
   Як затягну "Козаченька",
   Що в похід рушає,
   Так у наших односельців
   Серце завмирає.
Стоять плачуть, мов дитина,
Що десь загубилась,
Наче свійськая тварина
Від стада відбилась.
   І вгощають: хто оладком,
   Хто виносить грушу,
   А тому я дуже ладно
   Виводити мушу.
Живу собі, одинак,..
Я ж і не ледащо,
А що розуму нема -
Може, воно й краще. 

                *


Рецензии
...Дывлюсь я на мамку тай думку гадаю
- Чому на Канары я з нэй нэ литаю,
Чому мы нэ йиздэмо з нэю до Крыму,
А Стась зи своею подалысь до Рыму...

Александр Купидон   20.04.2010 13:07     Заявить о нарушении