Пiджаки

Прости мені, мене не було...
Лечу на хвилях пустоти,
Лечу у далеч,
У минуле,
Лечу у зоряні світи.
Життя по колу,
Чи у колі?
Шукаю вихід,
Як завжди.
Колись - війна,
Одна у полі.
Колись - здивовані слова.
Я бачила, що було далі,
Тоді, як вже мене нема.
І дивно все і випадково
І знаю все й нехочу так.
Колись мене сюди запхали,
У моє тіло, як в піджак. 


Рецензии