До сина. Викторианские переводы. 15

Занедужав. Я – черкаю вірш,
до аптеки Божої рецепта.
Важу, що читатиме, що, цебто,
вишле в поміч ангелів скоріш.

Прикладу вуста до голови:
аж сахтить, ятриться, наче лава!
Мій нотатник за вахляра править:
змах... і слово сиплеться на вид:
      "Мій рідненький!"
Впало на чоло, - і метання враз зробилось легшим.
      "Крихітко жадана!"
І уперше дихання спокійно попливло.

От уже і ангел в головах,
чергування в нього. Спи, дитино,
ранком будеш кріпким. Благостиню
нам звели віршовані слова.

Переклад  твору  пані  Вікторії  Роше.  Оригінал:
http://www.victoriaroshe.com/synu/boleet


Рецензии