***

Старий кобзар не постаріє
Він з кожним роком молодіє
Його вірші цвітуть мов квіти
Із ними виростають українські діти
З тим заповітом у життя ідуть
Його знання до старості в собі несуть
Ми подолали ворогів
Зірвали ті кайдани
І сімї наші нові й вольні
Як напророчив нам Тарас
Не знав він тільки що ж погубить нас
Ми обираємо з народу владу
Із кожним вибором все більше відчуваєм зраду
Забули те що перед Богом всі ми рівні
Зітерли з словника важливе слово вірні
І цим занепастили Україну
Рідну матір, колискову пісню,Батьківщину
Із року в рік тепер  чекаємо людину
Яка народ полюбить як свою дитину

Не вбивай поета він безсмертний,
Для нього слово-це життя
Вірші- його творіння, визнання.
Не вбивай поета, він прекрасний,
Якщо хоть мить зостався у твоїх думках.
Доніс переживання,почуття.
Не вбивай поета, він майбутнє і минуле...
Люби його, народний скарб,духовне щастя,
Гордість України !