* * *
Розмови наші тихі вечорові
І погляди в зоріннє небо те...
Тоді нам були ночі кольорові
І бачили, як рута нам цвіте.
Та видко мріями занадто ми упились
Й садочки рути – уяви рясні,
І в спільній зірці, вийшло, помилились,
А кольорові ночі були в сні.
Павло Гай-Нижник
9 серпня 1991 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.59.
Розмови нашi тихi вечоровi
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2010
Свидетельство о публикации №110041401670
Свидетельство о публикации №110041401670
Рецензии