Ми говоримо з тобою паралельно,
Ми торкаємося кінчиками пальців,
Ми не бачимо обличчя один одного,
Бо ми дивимося в різні боки світу.
Ми заплющуємо стомлені очниці,
Накриваючи їх саваном із неба.
Наші сни могли би бути і коротшими,
Але ми прикуті тут до скону часу.
Ми - мерці, ми охоронці брами смерті,
Ми повинні берегти одвічний спокій,
Адже звідти вже ніхто не повертається,
І живі не мають права зазирати.
Ми говоримо з тобою паралельно:
Нам не можна говорити один з одним.
Ти і я - спина до спини левітуємо.
Ми торкаємось лиш кінчиками пальців.
охоронцi брами смертi
© Copyright: Оксана Сергиенко, 2010
Свидетельство о публикации №110041401067
Свидетельство о публикации №110041401067
Рецензии
