Не кажи чому так сталось,
Не запитуй ні про що.
Втома, сірість, біль та жалість,
Все змінилося з дощом.
Не кажи, це дуже дивно
Думати, що вже нема,
Кожен день йти через зміни.
Що мене тут ще трима?
Мабуть згадки про минуле,
Досвід, що отримав я,
Десь у серці промайнуло
Те, що більше нас нема.
Не кажи чому так сталось,
Не прохай забути все,
Тільки сум і тільки жалість
Залишилися в мене.
Не кажи чому так сталось
© Copyright: Василий Колесниченко, 2010
Свидетельство о публикации №110041309298
Свидетельство о публикации №110041309298
Рецензии