Чия ти?
Чия ти? О, ніч в мене тямку забрала!
У крилах своїх ти мене обласкала...
Я й, пташко, забув запитати в розпалі,
Як мати з татусем тебе змалку звали.
Заслухавсь слова я твої чарівнії,
Загравою звав, звав – кохана і мила.
А ти все своє: про кохання, про мрії...
І я полетів... В тебе ж – зніжились крила.
Павло Гай-Нижник
20 червня 1991 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.42.
Свидетельство о публикации №110041306790