Ти, як дика й спокуслива кiшка

             *   *   *

Ти, як дика й спокуслива кішка,
Млосно трешся, звиваєшся й млієш,
Устеляєшся знадливо й вабиш до ліжка,
Про кохання все стегнами пишеш.

Я так люблю твій шепіт і стогін снажливий,
Вир в безтямність з полону рук ніжних,
Коли кличеш в нектаровий шлях солодливий –
Час прийшов полювання для файної кішки...

Ніч над вечором гору бере достроково,
Знов жіночий каблук пробиває мні серце
І пантерою кішка стає поступово,
І тваринна любов в дикі пестощі рветься...

                Павло Гай-Нижник
                17 червня 1991 р.


Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.38.


Рецензии