Чом так болить моє серце,
а сльози не лиються.
Ти мій милий, мій миленький,
на мене не дивишся.
Чом так мені боляченько,
чом серденько крається?
Бо мій милий, дорогенький
на любов не дається.
Я візьму чорну горілку,
і залию сльози ті.
Аби м мені стало б легше,
би м лишитися в житті.
Ти мовчи, мовчи, серденько,
про любов не говори.
Бо як є кохання в серці,
то лиш муки по житті.
Я вернулася до Неньки,
І з тоски так і злягла.
Я не винна, що так нию
від розлуки сил нема.
Не свари мене, кохасю,
Бо для мене то біда.
Що мій милий мнє не хоче,
отака трагедія...
Отака трагед я...
© Copyright: Полина Войневич, 2010
Свидетельство о публикации №110041208162
Свидетельство о публикации №110041208162
Рецензии