* * *
У метушні летим. Куди?
Туди, де плачуть солов’ї
Про дні пролиті, де вогні
З’їдають рoченьки мої;
Де забуття, де всі чужі
Мене увiзьмуть у свої
Лави оманливі і ви
Розiрвете серця в труні.
Нема любові, ні душі,
І ви – не я, а я – не ви.
Немає ніц. Лише рух вій
Останній у останнім сні.
А Богові віддам прості
Його байки, вони ж – святі.
Павло Гай-Нижник
23 серпня 2001 р.
Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.56.
У метушнi летим. Куди?
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2010
Свидетельство о публикации №110041201438
Свидетельство о публикации №110041201438
Рецензии