Як тяжко жити

Як тяжко жити, чесне слово,
І кожен завжди хоче свого,
Їм чхать на те, що хочеш ти,
Хто разом з ними, ті й брати,
Хто завжди з ними з усім згоден,
І хочуть щоб робив це кожен,
Я не такий - мені набридло,
Чи йду на право чи на ліво,
Роблю я так, щоб сердце вило,
Дивляться в очі - прямо, криво,
В очах, звичайно,-  своє диво,
Я вас вітаю! Це так гарно,
Навіщо я вам.Я не знаю,
Все робите ви мило, файно,
Думки я ваші,не вгадаю,
Створю я світ собі новий,
І буду жить чи добрий, злий,
А вас, нехай це не турбує,
Це крик душі - вона сумує,
Їй важко і кожну мить,
Вона страждає, їй болить,
Думки чудові в голові,
Вони все бачать, - не сліпі,
Вам чхать на все - мені відомо,
Живу в собі - у себе в дома,
Мене,- я прошу, не чіпайте,
Робіть діла, і в них літайте,
Розкрию я нову сторінку,
Від вас я побудую стінку,
Хочу побути трохи сам,
І відпочити від цих драм,
У тім, побачу, що робити,
Вважаю я, що треба жити,
Робить навколо всім добро,
Щоб в серці було лиш тепло,
Частину серця я віддам,
Людині, що обрав я сам,
Зроблю життя її прекрасним,
Якщо захоче лиш вона,
Звичайно ж,з за бажанням власним,
Не так як я, а як сама,
Ну це турботи вже мої,
Вони чудові, а не злі,
Живу я тут, живу я там,
Живу я отаким життям,
І ви живіть завжди лиш так,
Як понесе серця літак