Лина Костенко. А будущее началось, пожалуй...

Перевод с украинского

А будущее началось, пожалуй.
Оно, наверно, точно началось…
Не забывайте вечное начало,
А то оно уж инеем взялось.
Не обесценивайте то, что ценно,
Себя не потеряйте вы в толпе,
Не разменяйте то, что драгоценно,
На сто эрзацев пошленьких в себе!
Проходят фронды и падут жиронды,
Уйдёт блестящее, бежбожное.
В усмешке неразгаданной Джоконды
Века живёт душа художника.

Любить травинку, всё любить живое,
Любить рассветы завтрашнего дня,
Жар уголька в пылу костра ночного,
Породистого иноходь коня…
Под перестук спешащего вагона
Вдруг осознать: не всё подвластно нам.
Так Рафаэля тихая Мадонна
Всё в очи не насмотрится векам.
В эпоху спорта, техники, синтетики
Людей всё больше, чья душа пуста.
Пусть трепетные пальцы мудрой этики
Вам оживят и сердце и уста.
***

Вже почалось, мабуть, майбутнє.
Оце, либонь, вже почалось...         
Не забувайте незабутнє,               
воно вже інеєм взялось!               
І не знецінюйте коштовне,            
не загубіться у юрбі.               
Не проміняйте неповторне            
на сто ерзаців у собі!               
Минають фронди і жіронди,          
минає славне і гучне.               
Шукайте посмішку Джоконди,       
вона ніколи не мине.               

Любіть травинку, і тваринку,         
і сонце завтрашнього дня,               
вечірню в попелі жаринку,               
шляхетну інохідь коня.               
Згадайте в поспіху вагона,               
в невідворотності зникань,               
як рафаелівська Мадонна               
у вічі дивиться вікам!               
В епоху спорту і синтетики             
людей велика ряснота.               
Нехай тендітні пальці етики            
торкнуть вам серце і вуста.               

Джерело: Поезія, "Наукова Думка", К., 1998.