ЗАГИБЛИМ В АФГАНІСТАНІ
Вони – немовби тромби в жилах,
Неначе сіль на ранах кров’яних.
І жахається в снах Батьківщина
Дотепер від страждань матерів.
Бо пливуть у очах, оповиті
Рушником українським, човни.
І нема без віночка, без квітів,
І нема де б не було труни.
А між ними у чорній хустині,
По коліна у крові й воді,
Стоїть Мати – краса-Україна –
Зустрічає героїв своїх.
Повернулися врешті додому,
В лебедині гніздeчка свої.
Вони там так просили у долі
Швидше впасти в обійми батьків…
Павло Гай-Нижник
25 серпня 1990 р.
Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.21.
Загиблим в Афганiстанi
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2010
Свидетельство о публикации №110041101309
Свидетельство о публикации №110041101309
Рецензии