Злива

Літня нічка, мов лебідка,
Тихо падає у трави.
В небі зорі кришталеві
Сріблим сяйвом запалали.

Місяць, зоряний пастух,
Червоніє в небі чистім,
А калина під вікном,
Мов дівчина у намисті.

У вишневому садку
Пара в тихім закутку,
Розмовляє і не баче,
Шо півнеба темна хмара
Обняла і заховала.

Під своє старе крило
Зорі чисті затовкала.
Підіпхнула місяць повний
і губами зажувала.

Хмара небо оповила,
Грім сердитий загримів,
Злива линула на землю,
Дощ у травах зашумів.



Картинка их Интернета.


Рецензии
Ларисочка, ты так замечательно пишешь о природе!
Очень красивая пейзажная лирика! Спасибо, моя хорошая!
С нежностью и теплом, Вера.

Вера Осыка   13.04.2010 12:00     Заявить о нарушении
Вера,спасибо тебе,моя дорогая,за тёплый отзыв....
С нежностью..............

Лариса Довбета   13.04.2010 19:47   Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.