Зiрка

моїй подрузi.

На землю випав снiг,
Такий вiн бiлий.
До нiг скотився кiт -
Клубок та хвостик сiрий.

  До хати входить вечiр,
  Такий вiн тихий.
  Сiдає до вiконця,
  А в хатi - лихо.

На небi сходить зiрка,
Далека, недоступна.
Сiяє в нeбi зiрка -
Вона така самiтня.

  Люблю я тую зiрку,
  Що плаче серед ночi.
  Не за велику хату,
  А за розумнi очi.

За те розумне серце,
Що маєм ми з тобою.
Це сильне i велике серце
Лiкується Любов`ю.

  Скажи, подруго мила,
  Ти ж в свiтi всюди побувала,
  Любить кота й собаку -
  Цього ж людинi - мало?!


Рецензии
По філософському проникливо, душевно гарно і мудро...

От, пані Наталю, Ви пишете на кількох мовах: на російській, українській, німецькій... Може комусь здатися, що Ви росіянка чи німкеня, чи хто інша, а я певен, що Ви УКРАЇНКА! Бо, Ви так гарно пишете українською мовою, що, навіть, трішки заздрю Вам)).

Та вже не так і важливо, якому народові ми належимо. Час нині такий, що більш важливо те, яка у нас Душа.
А у Вас вона світла-світла і сяє вона для інших.

З теплом і повагою,

Воин Светлый   22.12.2011 16:26     Заявить о нарушении
дякую, дякую від щирого серця, від Душі за такі добрі і теплі Слова, зв Вашу підтримку!
слова дуже важливі в житті, та я мрію про той Час, коли Люди подумки стануть спілкуватися))
Ви маєте рацію, не так важливо, якою мовою пишеш, хоча УКРАЇНСЬКЕ
в мене - найтендітше..
наталя

Венжега   27.12.2011 16:20   Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.