Зiрка
На землю випав снiг,
Такий вiн бiлий.
До нiг скотився кiт -
Клубок та хвостик сiрий.
До хати входить вечiр,
Такий вiн тихий.
Сiдає до вiконця,
А в хатi - лихо.
На небi сходить зiрка,
Далека, недоступна.
Сiяє в нeбi зiрка -
Вона така самiтня.
Люблю я тую зiрку,
Що плаче серед ночi.
Не за велику хату,
А за розумнi очi.
За те розумне серце,
Що маєм ми з тобою.
Це сильне i велике серце
Лiкується Любов`ю.
Скажи, подруго мила,
Ти ж в свiтi всюди побувала,
Любить кота й собаку -
Цього ж людинi - мало?!
Свидетельство о публикации №110040807822
От, пані Наталю, Ви пишете на кількох мовах: на російській, українській, німецькій... Може комусь здатися, що Ви росіянка чи німкеня, чи хто інша, а я певен, що Ви УКРАЇНКА! Бо, Ви так гарно пишете українською мовою, що, навіть, трішки заздрю Вам)).
Та вже не так і важливо, якому народові ми належимо. Час нині такий, що більш важливо те, яка у нас Душа.
А у Вас вона світла-світла і сяє вона для інших.
З теплом і повагою,
Воин Светлый 22.12.2011 16:26 Заявить о нарушении
слова дуже важливі в житті, та я мрію про той Час, коли Люди подумки стануть спілкуватися))
Ви маєте рацію, не так важливо, якою мовою пишеш, хоча УКРАЇНСЬКЕ
в мене - найтендітше..
наталя
Венжега 27.12.2011 16:20 Заявить о нарушении