випила вранці каву.
дешева цигарка зігріла шлунок.
влаштувала йому виставу.
все як завжди. вищий гатунок.
теплий тост і на першу пару
в тишину австрійської тиші.
він хотів, певне, божого дару,
а зустрів кам"яну повію.
і вина полилась сльозолю
а вино все ще гріє плечі.
він не знав, шо керує мною.
називав ніжно так ..малеча...
календар на стіні був богом
диктував їй свої закони
мов отой продавець за рогом
що порушив старі канони.
був четвер. неодмінно щирий
він навчив її їсти горе
і дивитись по інтеру мило
і його відправляти на море...
***
© Copyright: Руслана Ризаева, 2010
Свидетельство о публикации №110040705628
Свидетельство о публикации №110040705628
Рецензии
Дуже цікавий і безжально відвертий вірш. Справжній сучукрліт в найкращому значенні цього терміну. Щасти Вам! Пищіть іще!
Владислав Антипов 05.01.2011 12:32 • Заявить о нарушении
Владислав Антипов 05.01.2011 12:32 • Заявить о нарушении