Ви колись помічали
які прозорі калюжі після дощу?
В них відображаються душі...
Тому мабуть і не помічали...
Прозоре небо кидає в них
свої хмаринки
від чого на поверхнях калюж
збираються бульбашки....
А коли небу набридає така розвага
воно зливається в єдиному подиху
з відображенням у воді
і до нього може доторкнутися кожен...
Але людям байдуже...
навіщо їм торкатися неба?
А ось деревам так хочеться
дістатися до неба,
що вони зазираючи, мов у дзеркало,
гілками колишуть своє відображення...
Кажуть, дерева це спроба землі
дотягнутися до зірок...
П сля дощу
© Copyright: Юлия Теплякова, 2010
Свидетельство о публикации №110040504900
Свидетельство о публикации №110040504900
Рецензии