Гей, Україно!
Хіба ж це нормально?
Годі вже клясти тяжкую долю!
Треба же жити життям реальним,
Щоб в домі щастя було доволі.
Чом ми голосимо, мов би приперло?
Чом всюди бачимо підступи брата?
Чом ллємо сльози про те, що "не вмерла"?
Та не помре, як не будем чекати!
В том, що так сталося, люди не винні,
Ні на Донбасі, ні на Поділлі.
Всі ми сьогодні - сини України,
Всі патріоти, і всі так безсилі.
Бо один одному чуба порвати
Так і бажаємо в бійках шалених.
Замість того, щоб з країни погнати
Всіх крадіїв, що зовуть на арени.
Годі ридати! Усім посміхніться!
Хай згине разом ця сила ворожа!
Як ми зуміємо душами злитись,
Хто ж Україну тоді переможе?
Гей, Украiно!
© Copyright: Алексей Смирновъ, 2010
Свидетельство о публикации №110040200834
Свидетельство о публикации №110040200834
Рецензии