Ти пішов в нікуди,
Ти пішов назавжди,
Не сказав ти - прощай,
Не сказала - зажди.
Ти забув ту весну,
І квітучі сади,
Зачарована я -
Причарований ти.
-Ти забув? -Був,
-Так прощай! -Ай!
Ледь долинуло в гай,
Розпач крила розкрив
І мене обійняв.
Накотилась сльоза,
Як в жінок це бува.
Ця гаряча сльоза
Біль із серця зняла,
Підвелась і пішла,
Бо життя є життя.
Забута весна
© Copyright: Людмила Жовна, 2010
Свидетельство о публикации №110033105447
Свидетельство о публикации №110033105447
Рецензии
