Проблемна Iдентифiкацiя

Ми два сліпці, що йдуть разом не знати як,
Не знати нащо і чому, й, на що надію маєм.
Я не знаю для тебе хто я, невже ніхто?
Я був ніхто, я став знайомим, став близьким
Я намагався бути вірним другом
І ним я був, я щиро сподіваюсь.
Але і ти одної миті вже перестала бути другом
То хто ж ти? Бо своєю, не смія я тебе назвати
Скажи, то ким же ти приходишся мені?
Ми більше аніж добрі друзі, але не пара ми
То хто ж ми? Невже ніхто?
Невже все так як було вже колись?
Коли ти була поруч і далеко водночас
Я розгубився, я не знаю що сказати
Якщо ти друг - багато в мене друзів
Та з них нікого я не грію, не цілую
Виходить: або ти друг або немає в мене друзів
Та ти не друг мені, бо
Почуття моє не благородне як чиста дружба
А гаряче, екстримальне і сліпе
Хоча й великою була б зухвалість тебе коханою назвати
Так, ти кохана, але не я коханий
Чи може помиляюсь, - таке б це було щастя.
Але допоки ти не дозволиш так себе назвати...
Що можу я сказати...
І я бояся, що може я не той, на кого ти чекаєш
І тільки свою вроду й роки гаєш
О ні! Я так не згоден! Ти маєш всі права на щастя!
Хай буду просто друг, або й ніхто, знайомий
Але коли я не є другом і сподіваюсь не Ніхто,
То хто я? Скажи мені, чи може є ще інший статус
Не хочу бути кимось, а потім вже й ніким
Бо ти для мене Хтось, що стала другом
Якого я люблю і поважаю, але своєю стати побажаю
Прости за сміле слово, та мріяти усім нам можна
І тобі також, - про більше щастя аніж я
Та памятай, що ти моя зоря!
09.09.1999.


Рецензии