Узники судьбы

З  тобою ми  долі  єдиної  бранці,
Та  став  не  мені  ти  чудовим  коханцем.
У  серці  моїм  лиш мінори  сумні,
Тобі  я  присвячую  тільки  пісні.

Зустрінемось знов, подивлюсь тобі  в  очі,
Залишу  в  минулому мрії  дівочі.
„Не варто кохати того, хто чужий”, -   
Так  розум  говорить, а серце: „Він твій”.


Рецензии
Чудовий вірш!Сподобався
Щиро,

Надежда Кошель   11.06.2010 18:04     Заявить о нарушении
Спасибо, Надежда!
С уважением,

Наталья Нельская   11.06.2010 21:58   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.