І все дедалі швидше мчить
На душу сипле трохи солі
Не зменшить швидкість ні мить
Цей незвичайний поїзд долі
І хочу шлях його змінить
Десь повернути мимоволі
А він дедалі швидше мчить
І не звертає з своїх колій
І пробував призупинить
Щоб їхав він лише поволі
А він від того дужче мчить
І дразнить нерви мої голі
А може десь мені зійти
І прокладати власні колії
Але на швидкості піти
Не не дасть ніколи поїзд долі.
Поизд доли
© Copyright: Юрий Микрюков, 2010
Свидетельство о публикации №110032708521
Свидетельство о публикации №110032708521
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.