Минає спокій наших днів,
І ми з тобою вже не поруч
Вогонь уже давно зітлів,
Чомусь я бачу все у колі:
Іде, блукає - не спинити
І вже бракує сил, щоб говорити,
Мені слова до тебе важко донести,
Бо ти неначе камінь з неба!
Та чи тобі не байдуже, скажи?
Коли душа моя німіє,
Коли все просто порожніє
Без тебе...
Тернистий шлях мій повен голок,
І рани ті, неначе морок,
Пронзають тихо уночі
І я, сумлінна, що жива,
Хоча давно вже час померти,
Бентежна сила тут трима
І дух твій попилом не стерти!
Без Тебе
© Copyright: Струна Любви, 2010
Свидетельство о публикации №110032706789
Свидетельство о публикации №110032706789
Рецензии
