Тремтить в повітрі тиша полохлива
Доки не спорхне враз пташиний сміх
І гомінка братва - голодна й хтива
Поділиться на рідних і чужих
Й навалою посиплються з тополі
Вируючи підіймуть сизий пил
Вирішуються покоління долі
Натугою й биттям сіреньких крил
Дозволь відчути, коли Твоя ласка
Цей жар життя, що дихає вогнем
Уклін тобі, пробитая запаска,
Що зупинила на шляху мене.
Що можна випадково подумати, мiняючи колесо
© Copyright: Елена Уманская, 2010
Свидетельство о публикации №110032607593
Свидетельство о публикации №110032607593
Рецензии