Сині очі та срібне волосся
Мудрий погляд і юне життя
Вона йшла асфальтованим небом
Скрізь брудні та високі міста
Люди лізли на небо від долі
Інші йшли по червоній землі
І ні хто не дізнається болю
Почуття замінили їм сни
Вона йшла мов остання квітка
Промінь сонця у цьому багні
І побачила раптом жінку
Що упала в ту мить до землі
Підбігавши вона додолу
Руки ніжні свої звела
І кричала що сили до Бога
Але той мав важніші діла
А народ все проходив поміж
Заржавіли його почуття
Лиш здратовані криком «святої»
Гнали дівчину в ад, в забуття
Пульс затих, зупинився годиник
Стало тихо і темно вмить
Розішлись всі з вулиць міста
Розповзлись як мурахи у слід
Лиш вона залишлась сидіти
Наодинці з пекучим болем
І надії вже не лишилось
Людство стало згорівши полем.
Свята
© Copyright: Марченко Ольга, 2010
Свидетельство о публикации №110032607322
Свидетельство о публикации №110032607322
Рецензии
нужно на музыку класть, такое легкое, не пойму что мне напоминает
Ксения Богданова 06.07.2011 01:41 • Заявить о нарушении
Ксения Богданова 06.07.2011 01:41 • Заявить о нарушении