Птах

Над прірвою над тою, що без дна
кружляв там птах безкрилий
без відпочинку і без сна,
але вже не чекає, не знає що там далі,
нічого не чекає, просто так літає,
не жде вже ту єдину, котра із крилами пішла,
на память залишивши ночі ті без сна.
а що до птаха, той літає та й навіть смерті не чекає,
а лиш та думка є одна - та може то і невона..?
можливо крила виростуть мої і знов я буду увісні...
але ще трохи політаю, на ту, єдину зачекаю...


Рецензии