Акростих

Леліяла в душі кохання,
Ютилося воно одне,
Бо,як приходило світання,
Омріяне те почуття
Вело мене у небуття,

Легким туманом огортало,
А серце,наче завмирало,
У щастя вірилось своє.
Та раптом осінь завітала,
Але кохання не пропало-
Ромашкою в душі живе.


Рецензии
Дуже гарно. Якось трогае душу менi.

Павел Колядинцев   02.09.2010 14:47     Заявить о нарушении
Щиро дякую.З теплотою та повагою

Любовь Лаутар   02.09.2010 15:02   Заявить о нарушении
Не требо, не требо. А що, Вы з Украинi?

Павел Колядинцев   02.09.2010 15:10   Заявить о нарушении
Да я истинная украинка.Люблю свою страну,но в глубине души жалею за Сюзом,ведь тогда мы были одной семьей.

Любовь Лаутар   02.09.2010 19:28   Заявить о нарушении
Я на четверть хохол, на четверть поляк, на одну вторую русский.

Павел Колядинцев   03.09.2010 12:31   Заявить о нарушении