Митар

Він бив себе в груди, та все просив
Прошу прощення Господи, Твого прощення
Бути чесним дай мені сил,
Бо «грішник» - моє імення

Я стояв поряд, я бачив все,
Я знав - що в митарів доля – митарство,
а тому виправданим не піде
Злодійство й неправда у Боже Царство.

Та раптом Господь його Сам підвів
Усміхнувся йому, підбадьорив,
Господи – невже Ти не знаєш що він,
митар, який живе iз поборів.

я ж он скільки поклонів у церкві пробив,
Я скільки свічок поставив, без ліку,
Скажи ж мені Господи, що ж він зробив,
Що Ти благоволиш цьому чоловіку.

- Я ЗНАЮ СИНУ, ЩО ТИ ВМІЄШ ЧИТАТЬ,
- ТА ЧИ СПАСАЄ ТЕБЕ ЧИТАННЯ,
- ЗА СВОЄ ПОКАЯННЯ ВІН ВПИСАНИЙ В КНИГУ ЖИТТЯ,
- А ТИ ЩЕ У КНИЗІ ВМИРАННЯ,

- Я ЗНАЮ СИНУ, ЩО ТИ ВМІЄШ ЧИТАТЬ
- ТА ЧИ ВМІЄШ ЧИТАТЬ ТИ НА СЕРЦІ,
- ПОКАЙСЯ Ж МІЙ СИНУ, ПРИЙМИ ЖИТТЯ,
- І Я САМ ТЕБЕ ВИКРЕСЛЮ З КНИГИ СМЕРТІ.


Рецензии
Так просто і проникливо в душу кожен рядочок Ваших творів заходить.
дуже сподобалось.І тема така актуальна Дякую,дякую.дякую!!!

Валентина Козачук   30.03.2013 20:03     Заявить о нарушении
Тема ця вічна. Фарисей і митар.
Вибір за кожним із нас.

Дякую, з повагою до ВАС!

Бимот   31.03.2013 10:09   Заявить о нарушении
Ви праві,тільки я мала на увазі,що зараз період Великого посту.
З повагою,

Валентина Козачук   31.03.2013 17:01   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.