Як важко бути сонячним весь час,
коли довкола ніч-потвора
ламає для душі каркас.
Ховає ранок твоє вчора.
Сивіє небо непомітно,
воно втомилося від хмар.
Почую: "Як життя?" – привітно
А хай летить все у Тартар…
Я завтра сонцем знову стану
і буду чути тільки сміх,
і смугу чорну цю, погану,
зумію приховать від всіх.
Чорний вечiр...
© Copyright: Повзык Рома, 2010
Свидетельство о публикации №110031907196
Свидетельство о публикации №110031907196
Рецензии